Місто Южне, Одеський припортовий завод та морський торгівельний порт Южний побудовані поряд із Тілігульським та Малим Аджаликським лиманами.
В окремі історичні проміжки часу Малий Аджаликський лиман називали по різному: Кучук Аджалик, Сухий Аджалик, Другий Аджалик. Але найбільш він відомий під назвою Григорівський.
Загадкову назву “Аджалик” в часи Римської Імперії моряки пов'язували із широкою смугою густих заростей, що простягалися понад його берегами. А з тюркської мови “Аджалик” перекладається як “гірка калюжа”.
Григорівський лиман називають перлиною Південного Причорномор'я через його казкову красу та важливе народногосподарське призначення.
Під час археологічних досліджень земель, відведених під будівництво нових причалів порту біля с. Воронівка за допомогою електромагнітної зйомки були виявлені давні камінні кладки. Вік їх оцінили в три тисячі років. Згодом поряд із кладками знайшли ще декілька поселень. Науковці погодилися на тому, що вони відносяться до бронзового віку, періоду пізньосабатинівської культури ХШ-ХІІ сторіччя до н.е. - епохи Давньої Трої . Результати подальших розкопок дозволяють віднести знайдені поселення до описаних Гомером в “Іліаді” племен Південного Причорномор'я, яких автор називає кіммерійцями.
В VII ст. до н.е. на землі кіммерійців та їх сусідів, що заснувалися на берегах Тілігульського та Григорівського лиманів, напали войовничі племена скіфів.
Багато про життя скіфів нам відомо із описів Геродота. Чорне море називалося тоді Понтом Евскинським (на давньогрецькій мові – Море, що приймає гостей). Вздовж моря від усті Дунаю до Дніпра і далі до Боспорського царства територія була зайнята грецькими колоніями.
Столиця скіфів спочатку знаходилася в усті Дніпра. Іноді вони захоплювали грецьку колонію Ольвію, яка в той період була одним із найважливіших поселень Південного Причорномор'я. Одним з опорних пунктів Ольвії на Западі вчені вважають поселення біля Лузановки, на берегах Куяльницького лиману та біля села Кошари на Тілігульському лимані.
На південь від села Старі Біляри знайдено могилу із похованням кінця III - початку II століть до н.е.
До території міста Южне прилягає археологічний комплекс IV — III сторіччя до н.е. Він знаходиться у с. Кошари на високому березі Тілігульського лиману. Цю знахідку вчених (поселення та некрополь), відкриту у 1950 році, віднесено до найяскравіших античних пам'яток, які збереглися на території нашої області.
3 1998 року поновлено археологічні роботи, які проводяться спільно українсько-польською експедицією.
Наприкінці XVIII століття, після приєднання Північного Причорномор'я до Росії, наш край заселяли кріпаки-утікачі та відставні солдати. Саме тоді на березі моря вони заснували с.Сичавка, біля якого в 70-х роках минулого століття розпочалося будівництво нашого міста, що спочатку мало робочу назву Нова Сичавка. З давніх давен мешканці цього селища займалися хліборобством та рибальством. Перед Великою Вітчизняною війною у Сичавці було чотири сільгоспартілі та риболовецький колгосп ім. М. Горького. До речі, саме тут декілька тижнів працював Максим Горький, мандруючи Півднем України.
Події 1941 року, що відбувалися у нашому краї, назавжди увійшли в історію героїчної оборони Одеси. У серпні 1941 року німецько-румунські війська захопили Сичавку, вийшли до моря і почали наступати зі сходу на Одесу. З території с. Чабанка вороги вели обстріл міста та порту. Захисникам Одеси загрожувала повна блокада.
Було вирішено в ніч на 22 вересня біля с. Григорівки провести висадку десанту в тил ворога. Це був перший морський десант на Чорному морі! В пам'ять про подвиг учасників десанту на братській могилі моряків встановлено монумент архітекторів І.С. Персикова та Т.Т. Старчика, один з проспектів міста Южного носить назву легендарного Григорівського десанту.
На початку квітня 1944 року війська 5-ої ударної армії III Українського фронту за допомогою мешканців сусідніх сіл з боями форсували Тілігульський лиман і 5 квітня звільнили всю територію до Григорівського лиману.
Минули роки. Край відбудовувався. З'явилися нові населені пункти. Розроблялися перспективні програми розвитку регіону...
З 1973 року починається будівництво Одеського Припортового заводу та морського торгового порту Южний в акваторії Григорівського лиману з перспективою створення промислово-транспортного вузла.
У травні 1975-го прийняте рішення про будівництво населеного пункту для проживання працівників порту та заводу. Серед кількох варіантів обране місце для майбутнього населеного пункту на березі моря, неподалік від села Сичавка.
11 травня 1978 року Указом Президіума Верховної Ради УССР ново побудованому населеному пункту надана назва – селище Южне. Починаючи з цієї події наше місто веде свій початок.
3 лютого 1993 року Верховна Рада України постановив віднести селище міського типу Южне до категорії міст обласного підпорядкування.
Тема: На українській мові 
Чт 06 Дек 2007, 16:20
